Голки з ВІЛ та гепатитом на смітниках: чому в Україні медичні відходи загрожують життю людей

В Україні за рік накопичується близько 400 тисяч тонн медичних відходів.

Небезпечні речовини, що містяться у них, можуть викликати деякі форми раку, СНІД, вірусні гепатити та інші захворювання. Законодавство України регулює поводження з медичними відходами, але не кожна лікарня може собі дозволити їх утилізувати та що потрібно, аби заражені голки не викидали на смітник.

На 18-й сесії Рада ООН з прав людини до числа небезпечних медичних відходів віднесла «інфекційні відходи, гострі предмети, анатомічні та патологічні відходи, застарілі або протерміновані хімічні продукти, фармацевтичні препарати і радіоактивні матеріали». Небезпечні речовини, що містяться в медичних відходах, можуть викликати деякі форми раку, СНІД, вірусні гепатити, черевний тиф, менінгіт і сказ. За даними дослідження, яке провели у Національному університеті «Львівська політехніка», в Україні сьогодні акумульовано 5 млрд. кубічних метрів токсичних та високотоксичних відходів, з яких 20% є надзвичайно небезпечними для довкілля.

«Оскільки медичні відходи належать до небезпечних, то вони частково відображають поводження з небезпечними компонентами медичних відходів, таких, як хімічні речовини, що використовуються у медицині, відходи, що містять важкі метали, та інші окремо зібрані компоненти відходів», — зазначають спеціалісти.

За даними міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», в Україні щороку продукується близько 400 тисяч тонн медичних відходів, з яких 100-120 тисяч — небезпечні. Вони утворюються у медичних закладах, фармацевтичних компаніях, пересічних громадян (зіпсовані ліки, бинти та ін.) тощо.

Загалом, більшу їх кількість можна хімічно дезінфікувати, опромінювати, переробляти, механічно подрібнювати або ж спалювати.

Не дивлячись на це, сьогодні в Україні немає чіткого механізму, який би регулював поводження з медвідходами.

Чому питання таке болюче

Проблема поводження з небезпечними медичними відходами сьогодні стоїть дуже гостро в Україні і постійно замовчується. У цьому переконана керівник юридичного відділу Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень.

Голки з ВІЛ та гепатитом на смітниках: чому в Україні медичні відходи загрожують життю людей
Ольга Мелень, керівник юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина»

«У нас не створена державою і на рівні бізнесу система утилізації медичних відходів. У сусідній Польщі у кожному місті є станції, які спалюють медичні відходи, і вони мають спеціальний транспорт, аби їх перевозити. У нас це поодинокі випадки», — каже експерт.

Нарікає Ольга Мелень і на видачу ліцензій Міністерством екології компаніям, які планують займатися медвідходами.

«До приходу останнього Міністра екології там працювала корупційна схема отримання ліцензії на поводження з небезпечними відходами, у тому числі — медичними. Чимало компаній отримували ліцензії, щоби з ними потім укладали договори, а насправді у них не було ані установок, щоби утилізувати чи знищувати, ані машин для транспортування. Вони просто вивозили медичні відходи з медзакладів на сміттєзвалище. Сьогодні близько 90% медичних відходів потрапляють саме туди».

Сьогодні близько 90% медичних відходів потрапляють на сміттєзвалище

Ольга Мелень

Це ж, у свою чергу, небезпечно для здоров’я людей. Експерт каже, що будь-хто може заразитися. І мова не лише про безпритульних тварин, які гуляють і харчуються на сміттєзвалищах, а й про безхатченків, які перебирають сміття.

Загалом же, Ольга Мелень виділяє шість основних причин того, чому проблема медичних відходів наявна в Україні:

  • Термінологія та класифікація медичних відходів не пропрацьована
  • Низькі штрафи для посадових осіб, система адміністративної, кримінальної відповідальності недосконала.

«Екологічна інспекція може прийти раз на три роки для перевірки і виписати штраф від 100 до 500 гривень», — додає Ольга Мелень.

  • Відсутність достатньої кількості суб’єктів, які займаються збором, утилізацією чи безпечним видаленням медичних відходів в областях
  • Проблеми фінансування установ охорони здоров’я
  • Медзаклади не відділяють тверді побутові відходи і медвідходи, тому останні потрапляють на сміттєзвалища
  • Облік відходів медустановами не ведеться або це робиться неналежно

Олександр Пугач, який займається розвитком бізнесу в проекті «Медичний конструктор» (компанія, яка займається створенням медзакладу від ідеї до проектування, контролю будівництва, оснащення обладнанням та устаткуванням, — авт.ред.), каже, що згідно з існуючим регулюванням, медичний заклад зобов’язаний укладати договір про вивезення відходів.

Голки з ВІЛ та гепатитом на смітниках: чому в Україні медичні відходи загрожують життю людей
Олександр Пугач, експерт з розвитку бізнесу в проекті «Медичний конструктор»

«В Україні склалася така ситуація, що в юридичній площині це виконується. Але по факту в медзакладах, починаючи з первинної ланки і закінчуючи госпіталями, відсутня система поділу на тверді побутові відходи та небезпечні медичні відходи. Тобто укладається договір з підприємством, яке вивозить звичайне сміття — тверді побутові відходи, і разом з ними вивозить медичні».

За його словами сьогодні в Україні в інформаційному просторі взагалі не існує такої проблеми, як поводження з медичними відходами. І при спробі знайти інформацію по цій темі, натрапляєш на абсолютно нежиттєздатні проекти програм попередньої влади, які в свою чергу, лобіювались «медичною донецькою мафією».

По факту в медзакладах, починаючи з первинної ланки і закінчуючи госпіталями, відсутня система поділу на тверді побутові відходи та небезпечні медичні відходи

Олександр Пугач

 Олександр Пугач звертає увагу, що лікарні є у кожному районному центрі, а от підприємств, які б займалися знищенням медичних відходів у країні, обмаль.

Читайте також: «Бурштинові закони»: як контролювати видобуток «сонячного» каменю та чому екологія тут не на першому місці

«У нас немає чіткого державного і, головне, громадського регулювання, натомість є застарілий Закон «Про відходи», тобто це проблеми екології. Але чому в міжнародній практиці поводження з медичними відходами є невід’ємною частиною системи охорони здоров’я та стандартів якості надання медичних послуг, стандартів безпеки персоналу лікувального закладу?» — дивується Олександр Пугач.

По законам

Поводження з медичними відходами на теренах нашої держави регулюється Законом України «Про відходи», «Про лікарські засоби», Наказом Міністерства охорони здоров’я «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами», «Про затвердження правил проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів» тощо. Відповідно до них, фінансування збору, вивезення та знищення або утилізації (використання відходів з корисними цілями) медичних відходів лягає на самі установи та підприємства, які виробляють чи імпортують вироби медичного та лікарського призначення, надають медичні послуги.

У Законі «Про відходи» прописано, що для фінансування цих заходів можуть залучатися кошти місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян та їх об’єднань, а також кошти Державного бюджету України, передбачені на проведення заходів. У яких саме сумах? Тут не уточнюється.

При цьому, медустанови можуть або облаштувати на своїй ділянці комплекс для стерилізації та знищення таких відходів, або укласти договір із фірмою, яка має відповідну ліцензію.

Лікарні та обсяги сміття

Сьогодні Міністерству охорони здоров’я України підпорядковано 2537 медичних закладів (майже 91% від загальної їх кількості у державі). При цьому, ми не включаємо у це число аптеки, фармацевтичні компанії тощо.

Лікарня купує частину витратних матеріалів і виходить, що у неї є договір на обсяг того, що вона закуповує. А що робити з тими пакетами, які заносяться кожен раз на операцію пацієнтами? Що робити зі шприцами, баночками, покриттям тощо? Виходить, лікарня навіть не відповідає за це

Олександр Пугач

За даними дослідження «Львівської політехніки», яка проводила опитування працівників різних медзакладів, з’ясувалося, що кількість відходів, які утворюються у лікарні, становить приблизно 2 кг з одного лікарняного ліжка за добу і приблизно 0.2 кг відходів припадає на кожного пацієнта амбулаторно-поліклінічних закладів.  Також, за їх даними, кількість саме інфекційних відходів становить 0,3 кг з кожного лікарського ліжка за добу (з урахуванням амбулаторно-поліклінічних закладів).

При цьому, нині в Україні зареєстровано 274 фірми, які займаються небезпечними відходами. З них — 23 мають ліцензію на утилізацію чи видалення медичних відходів. Ще близько 50 можуть їх перевозити або зберігати. І це не у кожній області. Яким чином пара десятків компаній може знищити або переробити близько 400 тисяч тонн медичних відходів? Зрештою, це більше риторичне питання…

Олександр Пугач каже, що сьогодні порахувати обсяг цього ринку неможливо.

«Спочатку треба все вивчити. У нас була ідея зайнятися цим бізнесом. Виявилося так, що об’єм ринку порахувати неможливо, — каже експерт. — До прикладу, у нас, коли людина йде у районну лікарню, вона все купляє сама. І це цікавий момент. Лікарня купує частину витратних матеріалів і виходить, що у неї є договір на обсяг того, що вона закуповує. А що робити з тими пакетами, які заносяться кожен раз на операцію пацієнтами? Що робити зі шприцами, баночками, покриттям тощо? Виходить, лікарня навіть не відповідає за це».

Відтак, маємо ще одне відрите питання: як підступити до вирішення проблеми, не знаючи необхідних вихідних даних?

На прикладі Львова

За офіційною інформацією, у підпорядкуванні управління охорони здоров’я Львівської міськради, знаходиться 23 медичних установи. За перше півріччя 2016 року, за рахунок медичної субвенції 1 міська клінічна лікарня отримала компенсацію видатків на поводження з медичними відходами (у першу чергу на утилізацію) на 280 тисяч 167 гривень. Інші медичні установи розділили між собою 206 тисяч 813 гривень.

 

Керівник юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень каже, що ці суми можуть покрити тільки видатки на утилізацію твердих побутових відходів, але ніяк не медичних спеціалізованими закладами.

Чому цих грошей замало?

Аби з’ясувати, скільки сьогодні коштує знищення медичних відходів, ІА Дивись.info зв’язалася з компанією «Екологічні переробні технології», яка займається спалюванням медичних відходів.

«Весь процес базується на піролізному спалюванні. У нас є французька піч «Muller», яку придбали років п’ять тому за 300 тисяч євро, — розповідає Дмитро Агеєв, директор компанії. — Піч представляє собою дві камери, в одній — температура 800 градусів з подачею кисню, а в іншій – без подачі кисню 1200 градусів. За рахунок піролізу, усі небезпечні медичні елементи, наприклад, бактерії у крові, просто розкладаються у повітрі. Ми маємо усі дозволи від екологічних служб, рішення експертиз — наша система не шкоди середовищу».

За словами Дмитра Агеєва, на годину така пічка може спалювати до 200 кілограм медичних відходів. Утім зараз вона завантажена менше, ніж на половину.

«Нам ніхто нічого не возить. Звертаються багато хто, але чимало клієнтів відлякує ціна, — пояснює керівник. — Спалення одного кілограму медичних відходів коштує десь 19-20 гривень. І це без урахування рентабельності. З нею — 28,81 грн. Це і доставка, і податки, і зарплата людям тощо. Зараз ми виступаємо на тендерах у Києві і там деякі фірми пропонують утилізацію нашим шляхом — 8 гривень за кілограм. Але це неможливо. За ці гроші можна хіба що до лісу завезти і там викинути».

Голки з ВІЛ та гепатитом на смітниках: чому в Україні медичні відходи загрожують життю людей
Рохрахунок вартості спалення 1 кг медичних відходів компанією «Екологічні переробні технології»

Дмитро Агеєв відзначає, що зараз спалювання медичних відходів — нормальна практика для усіх західних країн, та додає: у Франції, до прикладу, чи не у кожній лікарні є така установка.

Як бути далі

За даними Ольги Мелень, в Америці і Європі зараз є багато місць, де спалюють медичні відходи, але на цих територіях зараз потрохи відмовляються від такого способу.

«Для біологічних відходів печі для спалювання потрібні, а от щодо інших — краще обробляти їх відповідним розчином, тоді вони знезаражуються. Також можна парою обробляти. Спалювання ж не тільки не настільки безпечне для середовища, а й дороге. А от установки для хімічної обробки можна купити, починаючи від 50 тисяч євро. Є також методи мікрохвильового опромінення. Потім їх можна подрібнити, щоби зменшити об’єм, і вивезти на сміттєзвалище», — пояснює Ольга Мелень.

Мусить бути державна підтримка для цього, головні лікарі повинні думати, де шукати інші джерела фінансування. Можна хоча б купувати установки для мінімальної дезінфекції

Ольга Мелень

На думку експерта, найбільш оптимальним і перспективним є метод переробки цих відходів. Для цього їх потрібно сортувати та стерилізувати новітніми методами.

«Мусить бути державна підтримка для цього, головні лікарі повинні думати, де шукати інші джерела фінансування. Можна хоча б купувати установки для мінімальної дезінфекції, — каже експерт. — У 2015 році Міністерство затвердило санітарні норми і правила поводження з відходами. Але поки буде низька відповідальність, то нічого не зміниться. Якщо йому не виділяють кошти на таку статтю видатків, а він їх і не просить, то, звичайно, це і далі буде так продовжуватися».

На думку Олександра Пугача, для того, щоб дійсно вирішити проблему, в першу чергу треба її актуалізувати. Друге — необхідно створити експертну робочу групу, яка почне досліджувати проблематику існуючого стану. І третє — це адаптувати та впровадити міжнародні стандарти: Міжнародних асоціацій з якості медичних послуг, Всесвітньої організації охорони здоров’я, Європейського союзу тощо.

Допоки цього не буде зроблено, Україна і далі потопатиме у смітті — у тому числі і такому небезпечному, як медичне.

 

Джерело http://dyvys.info/2017/02/24/golky-z-vil-ta-gepatytom-na-smitnykah/